хляки
ХЛЯ́КИ, ів, мн.
Найбільша частина шлунка жуйних тварин.
Як будуть мене різать [говорить корівка], так ти просися хляки мить (Сл. Б. Грінченка);
// Страва, приготовлена з цієї частини шлунка.
Як я піду на базар Хляки продавати, Зголоднієш, вражий сину, Прийдеш купувати (з народної пісні);
Готова страва вся стояла .. І юшка з хляками, з кишками, Телячий лизень тут лежав (І. Котляревський);
Опісля подали юшку з хляками (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)