хляки

ХЛЯ́КИ, ів, мн. Найбільша частина шлунка жуйних тварин.

Як будуть мене різать [говорить корівка], так ти просися хляки мить (Сл. Гр.);

// Страва, приготовлена з цієї частини шлунка.

Як я піду на базар Хляки продавати, Зголоднієш, вражий сину, Прийдеш купувати (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 225);

Опісля подали юшку з хляками (Кв.-Осн., II, 1956, 68);

Готова страва вся стояла.. І юшка з хляками, з кишками, Телячий лизень тут лежав (Котл., І, 1952, 205).

Значення в інших словниках

1. хляки — хля́ки множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. хляки — ХЛЯ́КИ, ів, мн. Найбільша частина шлунка жуйних тварин. Як будуть мене різать [говорить корівка], так ти просися хляки мить (Сл. Б. Грінченка); // Страва, приготовлена з цієї частини шлунка.  Словник української мови у 20 томах
3. хляки — -ів, мн. Найбільша частина шлунка жуйних тварин. || Страва, приготовлена з цієї частини шлунка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хляки — Хляки, -ків м. мн. 1) Рубцы (часть желудка жвачнаго, гдѣ переваривается пища; желудокъ съ кишками (животнаго). Як будуть мене різать, так ти просися хляки мить. ЗОЮР. II. 24. 2) = міздря. Вас. 153, 157.  Словник української мови Грінченка