хляки
ХЛЯ́КИ, ів, мн. Найбільша частина шлунка жуйних тварин.
Як будуть мене різать [говорить корівка], так ти просися хляки мить (Сл. Гр.);
// Страва, приготовлена з цієї частини шлунка.
Як я піду на базар Хляки продавати, Зголоднієш, вражий сину, Прийдеш купувати (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 225);
Опісля подали юшку з хляками (Кв.-Осн., II, 1956, 68);
Готова страва вся стояла.. І юшка з хляками, з кишками, Телячий лизень тут лежав (Котл., І, 1952, 205).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хляки — хля́ки множинний іменник Орфографічний словник української мови
- хляки — ХЛЯ́КИ, ів, мн. Найбільша частина шлунка жуйних тварин. Як будуть мене різать [говорить корівка], так ти просися хляки мить (Сл. Б. Грінченка); // Страва, приготовлена з цієї частини шлунка. Словник української мови у 20 томах
- хляки — -ів, мн. Найбільша частина шлунка жуйних тварин. || Страва, приготовлена з цієї частини шлунка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хляки — Хляки, -ків м. мн. 1) Рубцы (часть желудка жвачнаго, гдѣ переваривается пища; желудокъ съ кишками (животнаго). Як будуть мене різать, так ти просися хляки мить. ЗОЮР. II. 24. 2) = міздря. Вас. 153, 157. Словник української мови Грінченка