хляки
ХЛЯ́КИ, ів, мн.
Найбільша частина шлунка жуйних тварин.
Як будуть мене різать [говорить корівка], так ти просися хляки мить (Сл. Б. Грінченка);
// Страва, приготовлена з цієї частини шлунка.
Як я піду на базар Хляки продавати, Зголоднієш, вражий сину, Прийдеш купувати (з народної пісні);
Готова страва вся стояла .. І юшка з хляками, з кишками, Телячий лизень тут лежав (І. Котляревський);
Опісля подали юшку з хляками (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хляки — хля́ки множинний іменник Орфографічний словник української мови
- хляки — -ів, мн. Найбільша частина шлунка жуйних тварин. || Страва, приготовлена з цієї частини шлунка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хляки — ХЛЯ́КИ, ів, мн. Найбільша частина шлунка жуйних тварин. Як будуть мене різать [говорить корівка], так ти просися хляки мить (Сл. Гр.); // Страва, приготовлена з цієї частини шлунка. Словник української мови в 11 томах
- хляки — Хляки, -ків м. мн. 1) Рубцы (часть желудка жвачнаго, гдѣ переваривается пища; желудокъ съ кишками (животнаго). Як будуть мене різать, так ти просися хляки мить. ЗОЮР. II. 24. 2) = міздря. Вас. 153, 157. Словник української мови Грінченка