хляки
Хляки, -ків
м. мн.
1) Рубцы (часть желудка жвачнаго, гдѣ переваривается пища; желудокъ съ кишками (животнаго). Як будуть мене різать, так ти просися хляки мить. ЗОЮР. II. 24.
2) = міздря. Вас. 153, 157.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хляки — хля́ки множинний іменник Орфографічний словник української мови
- хляки — ХЛЯ́КИ, ів, мн. Найбільша частина шлунка жуйних тварин. Як будуть мене різать [говорить корівка], так ти просися хляки мить (Сл. Б. Грінченка); // Страва, приготовлена з цієї частини шлунка. Словник української мови у 20 томах
- хляки — -ів, мн. Найбільша частина шлунка жуйних тварин. || Страва, приготовлена з цієї частини шлунка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хляки — ХЛЯ́КИ, ів, мн. Найбільша частина шлунка жуйних тварин. Як будуть мене різать [говорить корівка], так ти просися хляки мить (Сл. Гр.); // Страва, приготовлена з цієї частини шлунка. Словник української мови в 11 томах