хлібодавець
ХЛІБОДА́ВЕЦЬ, вця, ч., розм.
Той, хто годує, утримує кого-небудь або дає заробіток комусь; годувальник, хлібодар.
Одержавши вінець, він [раб] з майстром попрощався І з хлібодавцями своїми розщитався [розрахувався] (І. Франко);
Проекти реклами подобались навіть моєму хлібодавцеві-інженеру (П. Козланюк);
Десь весь цей час кружляли [прислужники] довкола, відігнані князем, звиклі до його несподіваних примх, але не втерпіли, вирішили навідати свого хлібодавця (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)