хлівець
ХЛІВЕ́ЦЬ, вця́, ч.
Зменш. до хлів.
З-за хатки виглядали невеличкі хлівці, повіточки (Панас Мирний);
Христя сама хлівець полагодила, обложила очеретом, вкрила (К. Гордієнко);
В хлівці тихо шавкотіли качки... (І. Вирган);
– Отам у тому хлівці дрова, – у хату наносиш (Панас Мирний);
Світає. Лежу дома в хлівці, слухаю лемент у городі (А. Тесленко).
Словник української мови (СУМ-20)