хмуроокий
ХМУРОО́КИЙ, а, е.
З похмурими очима, похмурим поглядом.
На той свист і гук із костьолу виглянув Яким Бузь, став, виблискуючи хромовими чобітьми, хмуроокий, у розстебнутому кожусі й німецькому офіцерському галіфе (М. Малиновська).
Словник української мови (СУМ-20)