Словник української мови у 20 томах

хмуроокий

ХМУРОО́КИЙ, а, е.

З похмурими очима, похмурим поглядом.

На той свист і гук із костьолу виглянув Яким Бузь, став, виблискуючи хромовими чобітьми, хмуроокий, у розстебнутому кожусі й німецькому офіцерському галіфе (М. Малиновська).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. хмуроокий — див. хмуровокий.  Великий тлумачний словник сучасної мови