хнюпити
ХНЮ́ПИТИ, плю, пиш; мн. хню́плять; недок., розм.
◇ Ві́шати (хню́пити, опуска́ти) / пові́сити (похню́пити, опусти́ти) но́са (ніс [на кві́нту], рідко ву́ха) див. ві́шати.
Словник української мови (СУМ-20)ХНЮ́ПИТИ, плю, пиш; мн. хню́плять; недок., розм.
◇ Ві́шати (хню́пити, опуска́ти) / пові́сити (похню́пити, опусти́ти) но́са (ніс [на кві́нту], рідко ву́ха) див. ві́шати.
Словник української мови (СУМ-20)