хнюпитися
ХНЮ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. хню́пляться; недок., розм.
1. Схиляючи голову, зсуваючи брови, набирати похмурого, незадоволеного вигляду.
Наливайківці мовчки хнюпилися у сідлах, дивилися по боках, ховали один від одного очі... (М. Вінграновський);
* Образно. Оленка розсілася на підлозі і знайомила нову ляльку з лялькою Марусею. Стара лялька хнюпилась, не хотіла розмовляти (С. Журахович).
2. перен. Журитися, впадати в розпач.
– Вище голову, друже. Чи ж можна так хнюпитись, хмурити чоло, коли навколо квітує життя́ (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)