хнюпитися
ХНЮ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. хню́пляться; недок., розм.
1. Схиляючи голову, зсуваючи брови, набирати похмурого, незадоволеного вигляду.
*Образно. Оленка розсілася на підлозі і знайомила нову ляльку з лялькою Марусею. Стара лялька хнюпилась, не хотіла розмовляти (Жур., Опов., 1956, 166).
2. перен. Журитися, впадати в розпач.
— Вище голову, друже. Чи ж можна так хнюпитись, хмурити чоло, коли навколо квітує життя́ (Збан., Єдина, 1959, 5).
Словник української мови (СУМ-11)