хо

ХО, ХО-ХО́, виг., рідко. Уживається для вираження іронії, подиву, захоплення, задоволення і т. ін.

— Хо! Огей! Ти диви! — гукнув поет (Досв., Вибр., 1959, 217).

Значення в інших словниках

1. хо — хо 1 вигук незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. хо — див. відлюдкуватий  Словник синонімів Вусика
3. хо — ХО, ХО-ХО́, виг., рідко. Уживається для вираження іронії, подиву, захоплення, невдоволення. – Хо! Огей! Ти диви! – гукнув поет (Олесь Досвітній); Та за це вам у ноги падать? На душогубство йти? Хо! Дуже вже жирно Буде! (В. Винниченко).  Словник української мови у 20 томах