ховрашиний
ХОВРАШИ́НИЙ, а, е.
Прикм. до ховра́х.
Жорстокі суховії та завжди безхмарне небо з розпеченим сонцем безжально смажать ту степову пустелю, зорану ховрашиними норами та чорну повесні від запрілих кураїв... (Іван Ле);
Мама визбирувала, де кращі квіти, а я приглядався до ховрашиних нірок (Ю. Збанацький);
// Такий, як у ховраха.
Округле личко [панича] .. вражало дрібними ховрашиними рисами (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)