ховрашковий

ХОВРАШКО́ВИЙ, ів, кова, кове.

Прикм. до ховрашо́к; належний ховрашкові.

Нога Буланого потрапила в ховрашкову нору (О. Донченко);

Куріпочка [кінь] чемно слухав, та коли знову – вже вкотре! – наступав на заледянілу ховрашкову нірку, і вона під копитом вистрілювала, знову тягнувся мордою до Петра (М. Вінграновський).

Значення в інших словниках

1. ховрашковий — ховрашко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ховрашковий — -а, -е. Прикм. до ховрашок. || Належний ховрашкові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ховрашковий — ХОВРАШКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ховрашо́к; належний ховрашкові. Нога Буланого потрапила в ховрашкову нору (Донч., І, 1956, 89).  Словник української мови в 11 томах