ходунок
ХОДУНО́К, нка́, ч., розм.
1. Дитина, яка тільки почала ходити.
2. перев. мн. Пристрій для дитини, що вчиться ходити, у вигляді з'єднаних стовпчиків на коліщатках.
Хто з молодих матерів не хоче придбати “ходунка” для своєї дитини, що тільки-но починає вчитися ходити́ (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)