хол

ХОЛ, у, ч.

Велике приміщення, призначене для чого-небудь (зал для публічних зборів, кімната для чекання в готелі, театрі, кіно тощо).

Після вечері дівчата зустрілися в холі і спробували поговорити (В. Собко);

Молодцюватий портьє запопадливо відчинив перед ними скляні двері до просторого холу (Ю. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. хол — хол іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. хол — див. гол  Словник чужослів Павло Штепа
3. хол — рос. холл велике приміщення для очікування, невимушеного спілкування. Інша назва — вестибюль.  Eкономічна енциклопедія
4. хол — -у, ч. 1》 Велике приміщення, призначене для чого-небудь (зал для публічних зборів, кімната для чекання в готелі, театрі, кіно тощо); вестибюль. 2》 Великий передпокій у міських квартирах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хол — (англ. hall) велике приміщення для очікування (в готелі, театрі, кіно), зал, вестибюль.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. хол — ХОЛ, у, ч. Велике приміщення, призначене для чого-небудь (зал для публічних зборів, кімната для чекання в готелі, театрі, кіно тощо).  Словник української мови в 11 томах
7. хол — (англ.) 1. Велике приміщення під двосхилим дахом, навколо якого розташовувалися господарські приміщення. В період раннього середньовіччя у ньому збирались члени англо-саксонського роду.  Архітектура і монументальне мистецтво