хоровито

ХОРОВИ́ТО, діал.

Присл. до хорови́тий.

Він [Яновський] почувався хоровито, але загальне піднесення, в якому проходив з'їзд, його бадьорило (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. хоровито — хорови́то прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. хоровито — діал. Присл. до хоровитий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хоровито — ХОРОВИ́ТО, діал. Присл. до хорови́тий.  Словник української мови в 11 томах