хорошенький

ХОРО́ШЕНЬКИЙ, а, е.

Пестл. до хоро́ший 1, 2, 4.

Згадала баба порося, що хорошеньке було, та й плакати стала (Номис);

– Спасибі і дівочці, що рано уставала, тонко пряла і хорошенькі рушнички придбала (Г. Квітка-Основ'яненко);

Та яка хорошенька була з неї дівчинка. Складна та гнучка, як тільки-но розквітла весняна квіточка (Н. Кобринська).

Значення в інших словниках

1. хорошенький — хороше́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. хорошенький — -а, -е. Пестл. до хороший.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хорошенький — ХОРО́ШЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до хоро́ший 1, 2, 4. Згадала баба порося, що хорошеньке було, та й плакати стала (Номис, 1864, № 13090); — Спасибі і дівочці, що рано уставала, тонко пряла і хорошенькі рушнички придбала (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах