Словник української мови у 20 томах

хоріоїдит

ХОРІОЇДИ́Т, у, ч., мед.

Запалення судинної оболонки ока.

Здебільшого хоріоїдит має вогнищевий характер; після закінчення запального процесу уражені ділянки оболонки зазнають атрофії, що є причиною знищення гостроти зору (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. хоріоїдит — -у, ч. Запалення власне судинної оболонки ока.  Великий тлумачний словник сучасної мови