хоріоїдит
ХОРІОЇДИ́Т, у, ч., мед.
Запалення судинної оболонки ока.
Здебільшого хоріоїдит має вогнищевий характер; після закінчення запального процесу уражені ділянки оболонки зазнають атрофії, що є причиною знищення гостроти зору (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)