хорість

ХО́РІСТЬ, рості, ж., діал.

Хвороба, нудьга, неміч.

Так захорів. І хорість ця така глибока й серйозна, що нічого дивного не буде, коли вона скінчиться якимсь божевіллям (В. Винниченко).

Значення в інших словниках

1. хорість — див. хвороба  Словник синонімів Вусика
2. хорість — Хво́рість і хо́рість, -рости, -рості, -рістю; -рості, -стей  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)