христини
ХРИСТИ́НИ, ти́н, мн., заст.
Хрестини.
Тоді в мене христини, як є що в хустині (прислів'я);
– Ні, не вдома, – каже той [мазур], – Пішов на христини. Ксьондз-сусіда якось мав Недавно родини... (С. Руданський);
[Кармелюк:] Ну, кажи: грошей на христини немає? [Левко:] Ні, не те, пане отамане. Я, сказать, і не заможний чоловік, проте на христини знайдеться... (С. Васильченко);
За старим українським звичаєм, хрещений батько дарував золотий дукач своїй хресниці в першу річницю христин (О. Воропай).
Словник української мови (СУМ-20)