християнка

ХРИСТИЯ́НКА, и, ж.

Жін. до христия́ни́н.

[Руфін:] Так, батьку, вір мені, – немає сили, що змусила б до зради християнку, душею щиру, серцем незрадливу (Леся Українка);

– Ти християнка? – звернувся він до Оксани. – Християнка прошепотіла Оксана (Л. Яновська);

[Настя:] Коли ти ще українка й християнка під цим поганим бусурманським убором, то візьми цю святу пальмову гілку (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. християнка — христия́нка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. християнка — -и. Жін. до християнин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. християнка — ХРИСТИЯ́НКА, и, ж. Жін. до христия́нин. [Руфін:] Так, батьку, вір мені,— немає сили, що змусила б до зради християнку, душею щиру, серцем незрадливу (Л. Укр., II, 1951, 457); — Ти християнка? — звернувся він до Оксани.— Християнка прошепотіла Оксана (Л.  Словник української мови в 11 томах
4. християнка — Християнка, -ки ж. Христіанка.  Словник української мови Грінченка