християнка
ХРИСТИЯ́НКА, и, ж.
Жін. до христия́ни́н.
[Руфін:] Так, батьку, вір мені, – немає сили, що змусила б до зради християнку, душею щиру, серцем незрадливу (Леся Українка);
– Ти християнка? – звернувся він до Оксани. – Християнка прошепотіла Оксана (Л. Яновська);
[Настя:] Коли ти ще українка й християнка під цим поганим бусурманським убором, то візьми цю святу пальмову гілку (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- християнка — христия́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- християнка — -и. Жін. до християнин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- християнка — ХРИСТИЯ́НКА, и, ж. Жін. до христия́нин. [Руфін:] Так, батьку, вір мені,— немає сили, що змусила б до зради християнку, душею щиру, серцем незрадливу (Л. Укр., II, 1951, 457); — Ти християнка? — звернувся він до Оксани.— Християнка прошепотіла Оксана (Л. Словник української мови в 11 томах
- християнка — Християнка, -ки ж. Христіанка. Словник української мови Грінченка