1. Словник української мови в 11 томах

християнка

ХРИСТИЯ́НКА, и, ж. Жін. до христия́нин.

[Руфін:] Так, батьку, вір мені,— немає сили, що змусила б до зради християнку, душею щиру, серцем незрадливу (Л. Укр., II, 1951, 457);

— Ти християнка? — звернувся він до Оксани.— Християнка прошепотіла Оксана (Л. Янов., І, 1959, 49);

[Настя:] Коли ти ще українка й християнка під цим поганим бусурманським убором, то візьми цю святу пальмову гілку (Н.-Лев., II, 1956, 453).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. християнка — христия́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. християнка — ХРИСТИЯ́НКА, и, ж. Жін. до христия́ни́н. [Руфін:] Так, батьку, вір мені, – немає сили, що змусила б до зради християнку, душею щиру, серцем незрадливу (Леся Українка); – Ти християнка? – звернувся він до Оксани. – Християнка прошепотіла Оксана (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. християнка — -и. Жін. до християнин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. християнка — Християнка, -ки ж. Христіанка. Словник української мови Грінченка