християнство

ХРИСТИЯ́НСТВО, а, с.

1. Релігія, що виникла в І ст. н. е. і грунтується на вірі в Ісуса Христа як боголюдини, який нібито зійшов на землю й прийняв страждання заради спасіння людства.

Населення межиріччя Оки й Волги було силою обернене в християнство з метою закабалення його (Іст. СРСР, І, 1956, 60);

[Нартал:] Ти знов на мене сплів сильце: ти навернув мене у християнство (Л. Укр., II, 1951, 431);

Не дай народові розбагатіти — матимеш отару слухняних овець, сліпих у своїй покірливості. На цьому стояло християнство (Загреб., Диво, 1968, 684);

*У порівн. Показалась процесія: цілий ряд ліхтарень на довгих палках, за ними йдуть «дзампоньєри» (пастухи з Абруци) і грають стару, як християнство, «новену» на своїх інструментах: козі і дерев’яній дудці (Коцюб., III, 1956, 412).

2. збірн. Християни.

— Послухайте, батьки, моєї ради,— каже четвертий дід.— Коли Кирило Тур видержить сей прочухан, то нехай живе: такий козарлюга на що-небудь здасться.— Здасться? — каже, ідучи мимо, батько Пугач.— На якого біса здасться такий гріховодник православному християнству? (П. Куліш, Вибр., 1969, 146).

3. заст. Свідомість, поведінка, звички, які личать, властиві християнинові.

— Іди додому; ..продажі на горілку тепер нема; ми.. знаємо християнство! (Кв.-Осн., II, 1956, 235);

Як-таки — християнство мати, та й хліба куска не дати! (Укр.. присл.., 1963, 217).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. християнство — христия́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. християнство — ХРИСТИЯ́НСТВО, а, с. 1. Релігія, що виникла в І ст. н. е. і ґрунтується на вірі в Ісуса Христа як боголюдини, який зійшов на землю й прийняв страждання заради спасіння людства. Словник української мови у 20 томах
  3. християнство — -а, с. 1》 Одна з трьох світових релігій (поруч із буддизмом та ісламом); має три основні напрями: православ'я, католицизм, протестантизм; виникла в I ст. н. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. християнство — Найбільша монотеїстична релігія; суттю х. є віра в Ісуса Христа, якому воно завдячує своїм виникненням; визнає існування Бога у Святій Трійці (Отець, Син, Дух Святий)... Універсальний словник-енциклопедія
  5. християнство — Христия́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. християнство — Християнство, -ва с. Христіанство. Як таки християнство мати, та й хліба куска не дати? Ном. № 44 70. Словник української мови Грінченка