християнство

ХРИСТИЯ́НСТВО, а, с.

1. Релігія, що виникла в І ст. н. е. і ґрунтується на вірі в Ісуса Христа як боголюдини, який зійшов на землю й прийняв страждання заради спасіння людства.

[Нартал:] Ти знов на мене сплів сильце: ти навернув мене у християнство (Леся Українка);

* У порівн. Показалась процесія: цілий ряд ліхтарень на довгих палках, за ними йдуть “дзампоньєри” (пастухи з Абруци) і грають стару, як християнство, “новену” на своїх інструментах: козі і дерев'яній дудці (М. Коцюбинський);

Разом із християнством Візантія принесла нам свою культуру, а не культуру взагалі (О. Воропай).

2. збірн. Християни.

– Послухайте, батьки, моєї ради, – каже четвертий дід. – Коли Кирило Тур видержить сей прочухан, то нехай живе: такий козарлюга на що-небудь здасться. – Здасться? – каже, ідучи мимо, батько Пугач. – На якого біса здасться такий гріховодник православному християнству? (П. Куліш).

3. заст. Свідомість, поведінка, звички, які личать, властиві християнинові.

– Іди додому; .. продажі на горілку тепер нема; ми .. знаємо християнство! (Г. Квітка-Основ'яненко);

Як-таки – християнство мати, та й хліба куска не дати! (прислів'я).