хрокання
ХРО́КАННЯ¹, я, с.
Дія за знач. хро́кати¹ і звуки, утворювані цією дією.
Буває це здебільша над ярком, над балкою, коли приміром, у у вечірній сутіні мигають понад деревами, з характерним хроканням, силует вальдшнепа (Остап Вишня).
ХРО́КАННЯ², я, с., риб.
Дія за знач. хро́кати² і звуки, утворювані цією дією.
Словник української мови (СУМ-20)