хронологія
ХРОНОЛО́ГІЯ, ї, ж.
1. заст. Запис історичних подій в їх часовій послідовності; літописання;
// Книга періодичних записів історичних подій.
2. Послідовність історичних подій за часом.
Говорячи про свою роботу над романом “Світанок над морем”, Ю. Смолич відзначає: “Розкриваючи образ Котовського в перспективі його зростання, з погляду розкриття самої суті образу, автор дозволив собі також – і вважає себе в праві це зробити – дещо порушити хронологію подій, в яких розкривається образ Котовського” (з наук. літ.);
// Часова послідовність пам'ятних подій (перев. в історії якого-небудь роду, сім'ї).;
// Часова послідовність яких-небудь явищ, моментів, етапів і т. ін.
3. Допоміжна історична дисципліна, що встановлює дати історичних подій і документів.
Існує спеціальна наукова дисципліна – історична хронологія, яка досліджує час виникнення тої чи тої події або документа (з наук.-попул. літ.).
△ (1) Геологі́чна хроноло́гія – встановлення періодів виникнення різних шарів Землі.
Словник української мови (СУМ-20)