хрумкотіти

ХРУМКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., що.

Підсил. до хрумті́ти.

Чути, як часто й гаряче дихає Соломія, як сопе старий Княжевич і хрумкотить суглобами пальців Ігор (В. Кучер);

Явтухів віз стояв там, де завше, а біля воза хрумкотів зелену мішанку змилений кінь (В. Земляк).

Значення в інших словниках

1. хрумкотіти — хрумкоті́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. хрумкотіти — див. їсти; хрупати  Словник синонімів Вусика
3. хрумкотіти — [хрумкоут’ітие] -коучу, -котиш, -котиемо, -котиете; нак. -коти, -коут'іт'  Орфоепічний словник української мови
4. хрумкотіти — -очу, -отиш, недок., перех. і неперех. Підсил. до хрумтіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хрумкотіти — ХРУМКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., перех. і неперех. Підсил. до хрумті́ти. Чути, як часто й гаряче дихає Соломія, як сопе старий Княжевич і хрумкотить суглобами пальців Ігор (Кучер, Прощай..  Словник української мови в 11 томах