хрумчати
ХРУМЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., рідко.
Те саме, що хру́мати 2.
В молочному курному тумані по шляхах курних вихорі [вихори] гасають .. В роті – піски, піски .. І на зубах пісок хрумчить (А. Головко);
Охрумок цілий сухарів .. вволік у яму – ну хрумчати (А. Метлинський).
Словник української мови (СУМ-20)