хрумчати
ХРУМЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., рідко. Те саме, що хру́мати 2.
В молочному курному тумані по шляхах курних вихорі [вихори] гасають.. В роті — піски, піски.. І на зубах пісок хрумчить (Головко, І, 1957, 212).
Словник української мови (СУМ-11)