хрумчати

хрумча́ти

-чу, -чиш, недок., рідко.

Те саме, що хрумати 2).

Значення в інших словниках

1. хрумчати — хрумча́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. хрумчати — див. їсти; хрупати  Словник синонімів Вусика
3. хрумчати — ХРУМЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., рідко. Те саме, що хру́мати 2. В молочному курному тумані по шляхах курних вихорі [вихори] гасають .. В роті – піски, піски .. І на зубах пісок хрумчить (А. Головко); Охрумок цілий сухарів .. вволік у яму – ну хрумчати (А. Метлинський).  Словник української мови у 20 томах
4. хрумчати — ХРУМЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., рідко. Те саме, що хру́мати 2. В молочному курному тумані по шляхах курних вихорі [вихори] гасають.. В роті — піски, піски.. І на зубах пісок хрумчить (Головко, І, 1957, 212).  Словник української мови в 11 томах
5. хрумчати — Хрумчати, -чу, -чиш гл. = хрумати. Оклунок цілий сухарів.... вволік у яму — ну хрумчати. Алв. 75.  Словник української мови Грінченка