хруст

ХРУСТ¹, у, ч.

Те саме, що хру́скіт.

Брязк, дренькіт, хруст .. – все в одній хвилі зіллялося в дику .. гармонію (І. Франко);

Хотілося [Василеві] вискочити з машини, торкнутися ногами теплої рідної землі, упитися пахощами динь, послухати ніжний хруст кавуна... (Є. Кравченко);

Плуг з м'яким хрустом знімав з борозни чорну смужку (П. Панч);

Випив єдиним духом свою горілку [Половинка], з хрустом відкусив огірка, поставив склянку на стіл (В. Собко).

ХРУСТ², у, ч., збірн., діал.

Хмиз.

[Мавка:] У лісі є такі провалля, заховані під хрустом та галуззям, -не бачить їх ні звір, ані людина, аж поки не впаде... (Леся Українка);

Дядько підливає в казанець з коновки воду, підкидає на багаття хрусту (М. Олійник).

ХРУСТ³ див. хрусти́.

Значення в інших словниках

1. хруст — хруст 1 іменник чоловічого роду хрускіт хруст 2 іменник чоловічого роду хмиз діал. хруст 3 іменник чоловічого роду печиво  Орфографічний словник української мови
2. хруст — хру́ст кул. виріб із тіста, смажений в олії (посипають цукром-пудрою)(м, ср, ст): Вчора смажила хрусти, такий простий перепис: півлітри сметани, два яйця, 2 лижки цукру, лижечка поташу, погашеного оцтом, і муки – скільки забере. Притрусилося пудрою. Смакота! (Авторка)||хрустик  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. хруст — I -у, ч. Те саме, що хрускіт. II -у, ч., збірн., діал. Хмиз. III див. хрусти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хруст — ХМИЗ збірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯ рідше, ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯ діал., ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСК діал., ХМИЗНЯ́К рідше, ЛА́МАНЬ розм.  Словник синонімів української мови
5. хруст — ХРУСТ¹, у, ч. Те саме, що хру́скіт. Брязк, дренькіт, хруст..— все в одній хвилі зіллялося в дику.. гармонію (Фр., І, 1955, 230); Хотілося [Василеві] вискочити з машини, торкнутися ногами теплої рідної землі, упитися пахощами динь...  Словник української мови в 11 томах