худорлявенький
ХУДОРЛЯ́ВЕНЬКИЙ, а, е.
Пестл. до худорля́вий.
До нього підійшов Альберт Іванович. Низенький, худорлявенький, з сивими вусиками, він сьогодні помолодшав років на двадцять. Очі горять завзяттям. Любить старий садити дерева (П. Оровецький);
Всі подивилися на маленького худорлявенького дідка з величезною білою бородою, що сидів на лаві під образами (Л. Первомайський);
Біля нього стояла нахмурена Ганнуся з книжкою в руках. В дверцята зазирала ще одна худорлявенька дівчинка (О. Копиленко).
Словник української мови (СУМ-20)