Словник української мови у 20 томах

худорлявець

ХУДОРЛЯ́ВЕЦЬ, вця, ч., рідко.

Худа, зморена людина.

Блакитні очі худорлявця прижмурились. – Брешеш – сказав неголосно (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)