худоребрий
ХУДОРЕ́БРИЙ, а, е, розм.
Кістлявий, худий.
Перед ним проторохтів, брязкаючи залізом струхнявілої брички, візник із затьопаною худореброю шкапиною (Олесь Досвітній);
Навіть малюк худоребрий, на прізвисько Хлястик, теж пробував через мур перелізти... (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)