Значення в інших словниках
-
худоребрий —
худоре́брий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
худоребрий —
див. худий
Словник синонімів Вусика
-
худоребрий —
ХУДОРЕ́БРИЙ, а, е, розм. Кістлявий, худий. Перед ним проторохтів, брязкаючи залізом струхнявілої брички, візник із затьопаною худореброю шкапиною (Олесь Досвітній); Навіть малюк худоребрий, на прізвисько Хлястик, теж пробував через мур перелізти... (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
худоребрий —
КІСТЛЯ́ВИЙ (про людину, тварину та частини їхнього тіла — худий, з випнутими кістками), КОСТИ́СТИЙ, КОЩА́ВИЙ, МАСЛАКУВА́ТИЙ, СУХОКО́СТИЙ розм., ХУДОКО́СТИЙ розм.; СУХОРЕ́БРИЙ розм., ХУДОРЕ́БРИЙ розм. (дуже худий, з випнутими ребрами).
Словник синонімів української мови
-
худоребрий —
ХУДОРЕ́БРИЙ, а, е, розм. Кістлявий, худий. Перед ним проторохтів, брязкаючи залізом струхнявілої брички, візник із затьопаною худореброю шкапиною (Досв., Вибр., 1959, 216); Навіть малюк худоребрий, на прізвисько Хлястик, теж пробував через мур перелізти… (Гончар, Бригантина, 1973, 69).
Словник української мови в 11 томах