хурделя
ХУРДЕ́ЛЯ, і, ж., рідко.
Те саме, що хуртови́на 1.
Таджик прикипів на сідлі, – В свистючих хурделях, в гудучій негоді До міста він мчить звіддалі (М. Бажан);
Розчинилися двері – ой леле! Значить, справдились мамині сни. На порозі в снігу, у хурделі – Це ж наш тато приїхав з війни! (В. Бичко).
Словник української мови (СУМ-20)