Словник української мови у 20 томах

хуторянка

ХУТОРЯ́НКА, и́, ж.

Жін. до хуторя́нин.

Він дуже багацько на своєму віку бачив усяких людей і не вміг [міг] вподобать собі хоч і гарних, але трохи простих полтавських хуторянок (І. Нечуй-Левицький);

Йде обніжком волошковим Чіпка .. Хуторянку у полі стріча... (Т. Масенко);

Деяким хуторянкам довелося навіть перевезти дітей у сусіднє село до родичів (Мирослав Ірчан).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. хуторянка — хуторя́нка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. хуторянка — -и. Жін. до хуторянин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хуторянка — Хуторя́нка, -нки, -нці; -ря́нки, -ря́нок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. хуторянка — ХУТОРЯ́НКА, и́, ж. Жін. до хуторя́нин. Він дуже багацько на своєму віку бачив усяких людей і не вміг [міг] вподобать собі хоч і гарних, але трохи простих полтавських хуторянок (Н.-Лев., І, 1956, 442); Йде обніжком волошковим Чіпка..  Словник української мови в 11 томах