хуторянка

ХУТОРЯ́НКА, и́, ж. Жін. до хуторя́нин.

Він дуже багацько на своєму віку бачив усяких людей і не вміг [міг] вподобать собі хоч і гарних, але трохи простих полтавських хуторянок (Н.-Лев., І, 1956, 442);

Йде обніжком волошковим Чіпка.. Хуторянку у полі стріча … (Мас., Сорок.., 1957, 348);

Деяким хуторянкам довелося навіть перевезти дітей у сусіднє село до родичів (Ірчан, II, 1958, 418).

Значення в інших словниках

1. хуторянка — хуторя́нка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. хуторянка — ХУТОРЯ́НКА, и́, ж. Жін. до хуторя́нин. Він дуже багацько на своєму віку бачив усяких людей і не вміг [міг] вподобать собі хоч і гарних, але трохи простих полтавських хуторянок (І. Нечуй-Левицький); Йде обніжком волошковим Чіпка .. Хуторянку у полі стріча.  Словник української мови у 20 томах
3. хуторянка — -и. Жін. до хуторянин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хуторянка — Хуторя́нка, -нки, -нці; -ря́нки, -ря́нок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)