хідлі

ХІ́ДЛІ, ів, мн. (одн. хі́для і), ж., діал.

Диби.

Паничі учаться на хідлях ходити (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. хідлі — -ів, мн., зах. Диби, ходулі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. хідлі — Хідлі, -лів м. мн. Ходули. Паничі учаться на хідлях ходити. Вх. Зн. 76.  Словник української мови Грінченка