хінін
ХІНІ́Н, у, ч., фарм.
Алкалоїд кори хінного дерева – білий кристалічний гіркий на смак порошок, що використовується в основному як протималярійний та жарознижувальний засіб.
Хінін, наприклад, виділено з кори хінного дерева ще в 1820 році, а його хімічний склад визначили лише через 28 років (з наук.-попул. літ.);
Наталя висловила енергійне побажання, щоб мандрівник узяв йоду, бинти, аспірин і хінін (О. Донченко);
Безперервно у мене гуло в вухах, як од хініну (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)