цап
ЦАП¹, а, ч.
Самець кози.
Хай лиш посунеться в поле цап, хай лиш наважиться він на хап, Руду його бороду одсічем (О. Олесь);
Валя виганяє з двору вівці, між ними цап (С. Васильченко);
Від сусіди вийшов з двору Здоровенний сивий цап. Вийшов, звівся дибки вгору І зубами гілку хап! (С. Олійник);
* У порівн. Стриба, як цап на городі (Номис);
Чужі пішли, але з Бекіром трудна була рада: він уперся, як цап, і лишився на ніч (М. Коцюбинський);
Він, мов той цап, буцнув головою і кинувся вниз (М. Чабанівський);
// Самець дикої кози, сарни; козел.
Дикий цап кричав десь в лісі жалібно, різко (І. Франко);
// перен., ірон. Про чоловіка з неприємним, фальшивим голосом або про бородатого чи старого чоловіка. Борода́ ца́пом див. борода́;
Цапи́на борі́дка <�Борі́дка ца́пом> див. борі́дка.
◇ Козе́л відпу́щення <�рідше Офі́рний козе́л (цап)> див. козе́л;
Ца́пом стриба́ти див. стриба́ти;
(1) Як (мов, ні́би і т. ін.) з ца́па (з козла́) молока́ з кого – чого, від кого – чого, ірон. – немає зовсім.
Як подивлюсь на хист теперішніх людців, На витребеньки їх... Та що з ними мороки.. Яка пожива з їх [них]?.. Як з цапа молока (П. Гулак-Артемовський);
Давно треба було вигнати цього чепуруна і задаваку полковника Клотца із нашого штабу. Від нього користі як з цапа молока (П. Гуріненко);
Скільки грошей тратиться на цю поліцію.., – а користі від них обох як з козла молока (Д. Бедзик);
– Зараз із тих боліт користі як з козла молока. Заросли очеретом, рогозом та осокою (І. Цюпа);
Як з ца́па во́вни.
Із нього науки як з цапа вовни (І. Франко);
(2) Як (мов, ні́би і т. ін.) цап (вовк) у (на) зо́рях, зі сл. розбиратися, розуміти і т. ін., ірон. – уживається як категоричне заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (розбиратися, розуміти і т. ін.).
– Е-е, Йванку, ти кумекаєш у тютюнах як цап у зорях (з газ.);
Розуміється як вовк на зорях (прислів'я).
Словник української мови (СУМ-20)