цапина

ЦАПИ́НА, и, ж., діал.

Тичка із залізним гаком; багор.

– Ге-ге-гей! Розкривайте гаті! – У дужих руках Цапини стискають Гуцули завзяті (Ю. Гойда);

Внизу чекеровщики цапинами підважують деревини, перехоплюють їх чокером (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. цапина — -и, ж., діал. Тичка із залізним гаком; багор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. цапина — ЦАПИ́НА, и, ж., діал. Тичка із залізним гаком; багор. — Ге-ге-гей! Розкривайте гаті! — У дужих руках Цапини стискають Гуцули завзяті (Гойда, Сонце.., 1951, 27).  Словник української мови в 11 томах
3. цапина — Цапи́на, -ни ж. 1) Козлятина, козлиное мясо. 2) Козлиный запахъ. Воня цапиною.  Словник української мови Грінченка