царат

ЦАРА́Т, у, ч.

Те саме, що цари́зм.

Зовнішня і внутрішня політика царату не задовольняла вже не тільки робітників, а й буржуазію, особливо невміння організувати і вести війну, яка безуспішно тяглася вже третій рік (П. Панч);

На Сенатській площі ніби досі ще лунає голос декабристів-і перший постріл Кюхельбекера – бунтаря проти деспотичного свавілля царату (Іван Ле);

А назовні – стоять лагідні мовчазні хати й кублиться з коминів де-не-де дим. Так само стояли ці хати за царату, може, і за кріпацтва або й навіть за козаччини... Хтозна. (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. царат — цара́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. царат — Царський режим, самодержавство, самовладдя, самовладство, царизм; п! АБСОЛЮТИЗМ.  Словник синонімів Караванського
3. царат — -у, ч. Те саме, що царизм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. царат — Цара́т, -ту, -тові, при -ті  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. царат — ЦАРА́Т, у, ч. Те саме, що цари́зм. Зовнішня і внутрішня політика царату не задовольняла вже не тільки робітників, а й буржуазію, особливо невміння організувати і вести війну, яка безуспішно тяглася вже третій рік (Панч, В дорозі, 1959, 277)...  Словник української мови в 11 томах