царствений
ЦА́РСТВЕНИЙ, а, е, книжн.
Сповнений гідності; величний.
Люда трималася з царственою гідністю жінки, яка не тільки багато пережила, але й багато зрозуміла за дуже короткий час (Л. Первомайський);
Уявіть – стоїть царствений, гордовитий лев. Стоїть – не підступишся... (О. Ковінька);
// Який переважає щось чим-небудь; надзвичайний.
Якась урочиста святковість почувалася в його [місяця] царственому сяйві, що мерехтіло, переливалось і іскрилося на безкраїх навколишніх просторах (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)