царствений

ВЕЛИ́ЧНИЙ (який своєю величиною, грандіозністю, силою прояву або наявністю чогось видатного, надзвичайного викликає подив, захоплення), ВЕЛИЧА́ВИЙ, ГРАНДІО́ЗНИЙ, МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙ, ЦА́РСТВЕНИЙ книжн. рідко. Я сумую за вами, величні Карпати... (М. Нагнибіда); Колись Тарас Григорович.. захоплювався величавою картиною повені на Дніпрі (В. Дарда); Поетові влаштували грандіозну овацію; Коли їхати вниз по Печорі човном і дивитись збоку, то ліс.. справляє враження чогось монументального, стихійного, загадкового (В. Гжицький); Люда трималася з царственою гідністю жінки, яка не тільки багато пережила, але й багато зрозуміла за дуже короткий час (Л. Первомайський).

Значення в інших словниках

1. царствений — ца́рствений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. царствений — [царствеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. царствений — ЦА́РСТВЕНИЙ, а, е, книжн. Сповнений гідності; величний. Люда трималася з царственою гідністю жінки, яка не тільки багато пережила, але й багато зрозуміла за дуже короткий час (Л. Первомайський); Уявіть – стоїть царствений, гордовитий лев.  Словник української мови у 20 томах
4. царствений — -а, -е, книжн. Сповнений гідності; величний. || Який переважає щось чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. царствений — ЦА́РСТВЕНИЙ, а, е, книжн. Сповнений гідності; величний. Люда трималася з царственою гідністю жінки, яка не тільки багато пережила, але й багато зрозуміла за дуже короткий час (Перв., Дикий мед, 1963, 493); Уявіть — стоїть царствений, гордовитий лев.  Словник української мови в 11 томах