царствений

ВЕЛИ́ЧНИЙ (який своєю величиною, грандіозністю, силою прояву або наявністю чогось видатного, надзвичайного викликає подив, захоплення), ВЕЛИЧА́ВИЙ, ГРАНДІО́ЗНИЙ, МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙ, ЦА́РСТВЕНИЙ книжн. рідко. Я сумую за вами, величні Карпати... (М. Нагнибіда); Колись Тарас Григорович.. захоплювався величавою картиною повені на Дніпрі (В. Дарда); Поетові влаштували грандіозну овацію; Коли їхати вниз по Печорі човном і дивитись збоку, то ліс.. справляє враження чогось монументального, стихійного, загадкового (В. Гжицький); Люда трималася з царственою гідністю жінки, яка не тільки багато пережила, але й багато зрозуміла за дуже короткий час (Л. Первомайський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. царствений — ца́рствений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. царствений — [царствеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. царствений — ЦА́РСТВЕНИЙ, а, е, книжн. Сповнений гідності; величний. Люда трималася з царственою гідністю жінки, яка не тільки багато пережила, але й багато зрозуміла за дуже короткий час (Л. Первомайський); Уявіть – стоїть царствений, гордовитий лев. Словник української мови у 20 томах
  4. царствений — -а, -е, книжн. Сповнений гідності; величний. || Який переважає щось чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. царствений — ЦА́РСТВЕНИЙ, а, е, книжн. Сповнений гідності; величний. Люда трималася з царственою гідністю жінки, яка не тільки багато пережила, але й багато зрозуміла за дуже короткий час (Перв., Дикий мед, 1963, 493); Уявіть — стоїть царствений, гордовитий лев. Словник української мови в 11 томах