царствений
ЦА́РСТВЕНИЙ, а, е, книжн. Сповнений гідності; величний.
Люда трималася з царственою гідністю жінки, яка не тільки багато пережила, але й багато зрозуміла за дуже короткий час (Перв., Дикий мед, 1963, 493);
Уявіть — стоїть царствений, гордовитий лев. Стоїть — не підступишся… (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 20);
// Який переважає щось чим-небудь.
Якась урочиста святковість почувалася в його [місяця] царственому сяйві, що мерехтіло, переливалось і іскрилося на безкраїх навколишніх просторах (Добр., Тече річка.., 1961, 89).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- царствений — ца́рствений прикметник Орфографічний словник української мови
- царствений — [царствеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- царствений — ЦА́РСТВЕНИЙ, а, е, книжн. Сповнений гідності; величний. Люда трималася з царственою гідністю жінки, яка не тільки багато пережила, але й багато зрозуміла за дуже короткий час (Л. Первомайський); Уявіть – стоїть царствений, гордовитий лев. Словник української мови у 20 томах
- царствений — -а, -е, книжн. Сповнений гідності; величний. || Який переважає щось чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- царствений — ВЕЛИ́ЧНИЙ (який своєю величиною, грандіозністю, силою прояву або наявністю чогось видатного, надзвичайного викликає подив, захоплення), ВЕЛИЧА́ВИЙ, ГРАНДІО́ЗНИЙ, МОНУМЕНТА́ЛЬНИЙ, ЦА́РСТВЕНИЙ книжн. рідко. Я сумую за вами, величні Карпати... (М. Словник синонімів української мови