цвьох

ЦВЬОХ, виг., розм.

Звуконаслідування, що означає різкий, уривчастий звук від удару батогом, різкою і т. ін.

* Образно. Тихо-тижо підійшло і стало. Треба голову підвести, а серце тьох, цвьох! Він підхопився (Г. Колісник).

Значення в інших словниках

1. цвьох — цвьох вигук незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. цвьох — ЦВЬОХ, виг., розм. Звуконаслідування, що означає різкий, уривчастий звук від удару батогом, різкою.  Словник української мови в 11 томах